До сесійної зали законопроект про заборону абортів потрапити не повинен. Це ганьба

Гордон 31 бер. 2017 Перед тим, як створювати законопроект, треба дослідити питання. Заборони, за своєю суттю, часто не досягають своєї мети. Треба розуміти: безліч питань, які, як нам здається, повинен регулювати законодавець, насправді розв’язують не шляхом заборони, а через поліпшення економіки та соціального захисту. Хороший приклад – боротьба з корупцією. Її можна заборонити, але це однаково нічого не дасть. З нею треба боротися іншими методами. Така сама ситуація з абортами.

Яка мета законодавця? Збільшити рівень народжуваності? Для цього є інші ефективні інструменти. Наприклад, створення такого соціального захисту для жінки, щоб вона могла утримувати дитину без чоловіка. Тому що більшість абортів – це випадки, коли жінка чітко розуміє, що буде змушена ростити дитину самостійно.

Друга. Небажана вагітність – це переважно наслідок непоінформованості обох партнерів: і чоловіка, і жінки. Долати необізнаність заборонами неможливо, бо необізнаність усе одно залишається. Треба із середніх класів школи дітям розповідати, що таке контрацептиви, що таке середина циклу у дівчинки, що таке перерваний статевий акт, і що саме після нього найчастіше настає небажана вагітність. У нас у державі така дрімучість, що безліч людей, доживаючи до шанобливого віку, так і не дізнаються, чому трапляється небажана вагітність, і які контрацептиви взагалі існують.

Третє. У більшості маленьких населених пунктів України в людей немає можливості придбати контрацептиви. Тобто фізіологічна потреба у них з’являється набагато частіше, ніж вони виїжджають до великого міста. Тому має бути освітня держпрограма, а ще держпрограма, яка доставить людям практично в будинок потрібні контрацептиви. З мого досвіду спілкування з неблагополучними сім'ями – у багатьох насправді немає грошей купити найпростіші контрацептиви. Про це має подумати законодавець.

І головне – заборона абортів призводить до неминучого збільшення кримінальних абортів, підвищення їхньої вартості та до смертей жінок (вони все одно будуть робити аборти, і не завжди в приміщеннях лікарень). Крім того, жінки, які не зможуть зробити підпільний аборт, будуть убивати новонароджених дітей або залишати їх у притулку. Тобто, цей закон нам тільки збільшить кількість убивств і смертей, і тому він дуже небезпечний.

Ще одне важливе питання – паритетність прав учасників статевого акту. Законодавець чомусь звертає увагу лише на обов'язок жінки народити й утримувати дитину. Очевидно, автор законопроекту має середньовічний світогляд і не розуміє, що біологічний батько також зобов'язаний піклуватися про дитину. І якщо вже говорити про законодавче регулювання питання, тоді спочатку треба зобов'язати чоловіків брати на себе утримання дитини, яку зачали випадково і яка небажана. Нехай до статевого акту чоловік підписує письмове зобов'язання, тоді з'явиться і право від жінки щось вимагати.

Отже, ми прийшли до абсурдності цієї норми, і я сподіваюся, що вже на стадії законопроекту ця ініціатива помре. До сесійної зали такі документи не повинні потрапляти. Це ганьба.

Я спілкувалася з багатьма депутатами, які подавали настільки неоднозначні законопроекти раніше, і дійшла висновку, що ніякої глибинної стратегії у них немає, окрім бажання персональної слави за всяку ціну. Сьогодні поширена думка, що поганий піар – це лише некролог, усе інше добре. Отже, людина намагається прославитися і більше нічого. Адже зараз усі почнуть шукати, хто автор цього законопроекту. Він сам, очевидно, буде стверджувати, що порушив проблему на рівні громадського обговорення.

Ще. Коли ініціатором таких проектів є чоловік, створюється враження, що в Україні завжди перемагає чоловічий шовінізм. Такі питання якщо і варто обговорювати, то це повинні робити жінки. Адже в нашій країні майже не зустрінеш чоловіка, який сам виховує та утримує дітей. В Україні це переважно жіночий клопіт.

Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/blogs/malyar/do-sesijnoji-zali-zakonoproekt-pro-zaboronu-abortiv-potrapiti-ne-maje-tse-ganba-181111.html