Що ослаблює судову реформу

Гордон від 04 жовт. 2017 р. Судова реформа складається з цілого пакета законопроектів, спрямованих не тільки на змінення законів, а й Конституції України, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" юрист, експерт-кримінолог Анна Маляр.

Після ухвалення Верховною Радою законопроекту "Про внесення змін у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти" в Україні стане на одну судову інстанцію менше, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" юрист, експерт-кримінолог Анна Маляр.
 
"Ухвалений напередодні законопроект – це лише частина судової реформи. Адже вся реформа складається з цілого пакета законопроектів, спрямованих не тільки на зміну законів, а й Конституції. У межах реформи було заплановано ліквідацію вищих спеціалізованих судів (адміністративного, господарського, з розгляду цивільних і кримінальних справ). Тобто для простої людини це означає, що тепер на одну судову інстанцію стане менше. Замість чотирьох буде три. Однак кілька років тому реформа, навпаки, полягала в тому, що від трьох судових інстанцій ми переходили до чотирьох. Отже, ми повертаємося до тієї моделі, яка вже колись працювала в Україні", – зазначила Маляр.
 
Вона звернула увагу на оновлення складу Верховного Суду України.
 
 
"Також судова реформа передбачає створення нових судів – Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду. Правду кажучи, слава богу, що взагалі це все робиться. Наприклад, тепер діятиме єдина судова телекомунікаційна система, яка значно полегшить документообіг за судовими справами. Ми вже зараз у межах судової реформи маємо оновлений склад Верховного Суду. Безумовно, до нього багато запитань – і до самого конкурсу, та до деяких тепер уже суддів Верховного Суду. Водночас "нова кров" усе-таки потрапила у вищий орган судової влади", – наголосила юрист.
 
На її думку, президент повинен відповідати за результати судової реформи.
 
"Є моменти, які значно ослаблюють судову реформу. Наприклад, на посаду судді призначає президент. Подання зі списком суддів йому подає Вища рада правосуддя, але лише президент вирішує, підписати чи не підписати подання. Перші результати цієї частини реформи вже очевидні. В Адміністрації Президента давно вже лежить список суддів, рекомендованих Вищою радою правосуддя. Але президент його не підписує, незважаючи на те, що в деяких населених пунктах узагалі немає суддів і нікому слухати справи. У цьому можна було б побачити позитив, якби глава держави публічно взяв на себе відповідальність за одноосібне, по суті, призначення суддів і до завершення своєї каденції публічно відзвітував би за судову реформу, що відбулася або провалилася", – заявила Маляр.
 
За її словами, питання відшкодування втрат, завданих потерпілому під час злочину, залишилося за межами судової реформи.
 
"І другий важливий момент, не врахований черговою судовою реформою, – це становище потерпілого. Підозрюю, що не випадково всі віхи змін у кримінальне процесуальне законодавство поліпшували становище у справі то правоохоронних органів, то правопорушників. І ніколи в нашій країні не ставили пріоритетом права потерпілого. Але головним завданням кримінального процесу має стати не покарання правопорушника, а відновлення порушених прав жертви злочину та відшкодування завданої шкоди. Це питання чомусь залишається за межами реформи", – резюмувала Маляр.