Чому потрібно голосувати за власні переконання, а не за рейтинги

Передвиборчі перегони на своєму піку. Здавалось, ось-ось кандидати запустять важку артилерію аргументів на свою користь, представлять програму подолання кризи, примирять суспільство, напрацюють адекватні кроки у стосунках с країною-агресором, представлять свою команду беззаперечних фахівців тощо, тощо... Але нинішня передвиборча кампанія, через скорочені терміни, фінансову та політичну кризу звелась до одного єдиного аргументу –рейтинги кандидатів за соцопитуваннями.

Політики працюють за старими перевіреними сценаріями. Але ж ми з вами вже стали іншими! Ми не повинні знову ставати нерозбірливими безвідповідальними виборцями.

То ж, чому потрібно голосувати за власні переконання, а не за рейтинги?

По-перше, якщо ви невибагливий виборець і готові обирати кандидата тому, що вже стільки-то відсотків виборців за соціологічними опитуваннями його обирають – будьте впевнені, що цим примітивним способом вас будуть переконувати завжди.

Кандидати на наступних виборах не прикладатимуть зусиль для розробки програми розвитку держави, не готуватимуться до розмов з вами, не оприлюднюватимуть свою справжню команду – бо виборець поводить себе як мавпа: повторює вибір якихось невідомих йому опитаних співвітчизників.

По-друге, ми всі повинні знати правдиву картину підтримки кандидатів та ідей.

Адже кожний механічно відданий голос створює штучну легітимність кандидата. Крім того, сам кандидат буде помилково вважати, що його бачення державного розвитку підтримує більшість і буде нав'язливо впроваджувати свої ідеї, не почувши вас.

Результати голосування у першому турі повинні бути сигналом для будь-кого, хто стане президентом України. Чесно підтримуючи свої особисті переконання, а не рейтинги, ви допоможете майбутньому президенту, адже він буде розуміти справжній рівень своєї підтримки та підтримки своїх опонентів по перегонах. Це важливо задля об'єднання суспільства, задля врахування всього нашого різнобарв'я.

По-третє, якщо ви не проголосуєте у першому турі за свої особисті переконання, ви спровокуєте новий суспільний конфлікт, адже влада вас не зможе почути.

Якщо ваших однодумців лише 2-3% – це все одно дає вам право вимагати врахування ваших інтересів при формуванні державної політики. Насправді, 3% від 37 мільйонів виборців – це більше мільйона осіб, тобто не так вже й мало.

Тож, якщо, на ваше переконання, є достойний кандидат у президенти – підтримайте саме його, навіть, якщо його рейтинги невисокі. Таким чином ви дасте можливість кандидату, який сповідує ваші цінності і ваше бачення розвитку держави, боротись за них надалі та примножувати коло ваших однодумців.

Не бійтесь бути у меншості. Демократія – це не диктатура більшості, а компроміс та врахування інтересів всіх груп населення та членів суспільства.

Анна Маляр, спеціально для УП