Правовий режим воєнного стану

Воєнний стан вводиться указом президента і затверджується Верховною Радою. Законом надається два дні Верховній Раді для затвердження указу.У разі збройної агресії чи загрози нападу або  небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності  може вводитись режим воєнного стану.  Це особливий праввий режим, який передбачає тимчасове обмеження  прав і свобод громадян, законних інтересів юридичних осіб та надання спеціальних повноважень державним органам влади необхідних для відвернення загрози.

Навіщо Україні потрібно повернути статус ядерної держави

20.03.2014 Forbs Ukraine, Анна Маляр, Сергій Мишко, Інна Коваль.

Повернення до «ядерного клубу» є можливим із правової точки зору, але придбати «вхідний квиток» буде непросто.

Збройна агресія Російської Федерації по відношенню до України продемонструвала неспроможність систем колективного захисту. Вони не змогли забезпечити територіальну цілісність держави і знецінили гарантії безпеки країнам, які відмовилися від ядерної зброї. Правові гарантії безпеки вичерпали себе, зате зміцнили позиції «права сили» й «атомної дипломатії». Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), до якого з-поміж 189 країн світу приєдналася й Україна, розділив світ на дві категорії держав − ядерні та без'ядерні.

Глухий кут «ядерного клубу»

18.03.2014 блог на сайті Телеканала TVI. Історія світу – це історія війни.  Після двох світових війн були розроблені колективні системи захисту, країни об’єднувались у блоки та організації, підписували різні договори та проголошували декларації, але так і не змогли забезпечити мир в усьому світі.  На сьогодні 189  країн світу  підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968р.), проте 5 з цих країн все ж таки мають ядерну зброю, це – США, Великобританія, Китай, Франція, Росія. Тобто, по суті, існує  «ядерний клуб» країн. Ці країни взяли на себе зобов'язання не застосовувати свою ядерну зброю проти неядерних держав, окрім відповіді на ядерну атаку чи звичайну атаку в союзі з іншою ядерною державою.

Відкриті питання у справі Музичка

Безумовно, вбивство Музичка є резонансним. І питання не лише у політичній ситуації, що склалась в Україні, та приналежності Музичка до певної політичної сили, але й в абсолютних розбіжностях офіційної версії МВС та очевидців. Виникає чимало питань до офіційної версії правоохоронців.

Правова культура люстрації

10 квітня 2014 Українське суспільство сьогодні досить радикально налаштоване щодо люстрації чиновників, які працювали на повалений режим Януковича. Немає жодних сумнівів у необхідності відсторонювати від посад людей, причетних до руйнування держави та до вчинення злочинів проти людяності. Але мусимо дотримуватись норм та принципів права аби не починати нову сторінку нашої історії з революційного свавілля.

Пристрасті довкола люстрації

Опубліковано 10 квітня 2014р. В статті пропонується юридично коректна концепція люстрація.

Протистояння між владою і народом триває. Громадськість намагається відстояти свою основну вимогу – люстрація чиновників, причетних до злочинного режиму, натомість влада ретельно стримує такі пориви всіма можливими способами.

Чому потрібно голосувати за власні переконання, а не за рейтинги

Передвиборчі перегони на своєму піку. Здавалось, ось-ось кандидати запустять важку артилерію аргументів на свою користь, представлять програму подолання кризи, примирять суспільство, напрацюють адекватні кроки у стосунках с країною-агресором, представлять свою команду беззаперечних фахівців тощо, тощо... Але нинішня передвиборча кампанія, через скорочені терміни, фінансову та політичну кризу звелась до одного єдиного аргументу –рейтинги кандидатів за соцопитуваннями.

Українці – не худоба, панове президенти

Останні півроку ми як мантру повторюємо, що стали заручниками геополітичних інтересів інших держав, і хтось там на півночі та заході вирішує – бути чи не бути Україні. Інтернетом зі швидкістю звуку поширюється інформація про змову Росії та Німеччини, про домовленості з нашим керівництвом, про межу по Дніпру та багато інших версій апокаліпсису.

Хто легалізує добровольців?

Усі розуміють, що ми опинились в ситуації, яку складно було передбачити настільки натуралістично, аби все врегулювати заздалегідь законами. Але ж для того і є парламент, щоб динамічно реагувати на нові виклики й терміново створювати нові норми на потребу суспільства. Одним із багатьох неврегульованих законом питань, є статус добровольців.

Чи може журналіст або комбат бути депутатом?

Список [будь-якої] партії на цих виборах: 1. Комбат. 2. Батяня. 3. Батяня 4. Комбат. 5. Чувак. 6-26. Журналисты. 27. И экс-депутат... (Блогер Євген Гнєдін)

В Україні стартувала передвиборча кампанія. Суспільна дискусія логічно змістилась з питання доцільності виборів під час війни на тему кандидатів. Тепер виборці шукають відповідь на питання – чи може журналіст, комбат або громадський активіст стати законотворцем.