ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВОТИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ І СПРАВА BOEING МН17

Радіо Голос Столиці від 01.10.2016 Підсумки тижня. 

У контексті заходів, які проходили в честь річниці трагедії Бабиного Яру, до України приїжджав президент Ізраїлю Реувен Рівлін. У своїй промові він звинуватив ОУН в тому, що бійці цієї організації були причетні до Голокосту. При цьому він зазначив, що серед українців вистачало і праведників світу, які рятували євреїв.
У Дніпрі 25 вересня екіпаж патрульної поліції зупинив автомобіль Citroёn за порушення ПДР. Однак водій чинив опір, вихопив у патрульного зброю і кількома пострілами убив поліцейського, а другого поранив, після чого втік. Пізніше він сам з'явився в одну з міських лікарень з вогнепальним пораненням. Нападником виявився Олександр Пугачов — колишній боєць батальйону спецпризначення «Торнадо».
Тим часом Міжнародна група слідчих в Нідерландах відзвітувала про результати розслідування катастрофи рейса MH17. Експерти виключили два сценарії: технічну несправність і теракт на борту Boeing. Міжнародна група прийшла до висновку, що зенітно-ракетний комплекс «Бук», з якого була випущена знищила літак ракета, знаходився на непідконтрольній Києву території. Про це на зустрічі з родичами загиблих оголосив голова групи, голландський прокурор Фред Вестербеке. Також слідча група встановила 100 осіб, причетних до цього злочину.
Ці та інші ключові події тижня, що минає, в ефірі Голосу Столиці проаналізували політичний консультант Петро Охотін, юрист Анна Маляр і експерт Київського центру політичних досліджень Денис Кирюхін.
Які для вас були найголовніші події за цей тиждень?
Охотін: Мене найбільше турбувала заява Авакова. Навіть більше, ніж сама трагедія в Дніпрі. Друге — це, звісно, засідання щодо суддів у ВР.
Маляр: Я погоджуюся, що міністр — це хіт, презумпція правоти. І тут складніше щось поставити на перше місце. Я додала б третій пункт, не менш важливий — закінчення слідства щодо аварії Boeing МН17. Разом з тим для України випливає серйозна проблема. Це те, що ми можемо стати непрямими винуватцями. Тобто є прямі, хто стріляли, а є непрямі. І це дуже прикра новина. І позови проти України є зараз в міжнародних судах в тому числі.
Як ви прокоментуєте заяву Авакова щодо необхідності посилити права поліцейських?
Охотін: МВС закидує в ЗМІ питання презумпції правоти. І якщо пошукати, то подібні питання піднімалися також і минулого року, майже в цей самий період. В даному випадку трагедія ще раз змусила Авакова говорити про це. Однак я б вернув увагу на те, що зовсім нещодавно так само Луценко говорив, що варто повернути на посаду Паскала. Паскал — це високопоставлений чиновник з МВС, якого підозрюють у стеженні за активістами Майдану, вважають, що він був причетний до справи Вербицького та Луценка. Його постійно намагалися врятувати. І саме його дуже важко звільняли. І зараз хочуть повернути назад. Тобто я вважаю, що в даному випадку просто вміло скористалися інформаційним приводом.
Що таке презумпція правоти поліцейських?
Маляр: Це принцип, який не записується прямо в законодавство, а є перелік норм, які підтверджують існування такого принципу. Приміром, в кримінальному та кримінально-процесуальному. В Україні давно є презумпція правоти поліцейського. Мабуть, просто гарно звучить словосполучення, отак міністр собі його вжив. За законом про Національну поліцію, ст. №42, встановлено, що українські поліцейський має право застосувати фізичну силу, будь-які прийоми боротьби, яким його навчили, спецзасоби — це кайданки, сльозогінні інструменти, навіть шумові гранати, водомети, гумові кийки, гумові кулі тощо. Тобто там широкий спектр спецзасобів. Цікаво, що за нашим законодавством поліцейський може застосовувати вогнепальну зброю навіть без попередження, якщо він усно встановив відстань, на яку підозрювана особа не може до нього наближатися. Більше того, поліцейський в Україні може застосовувати вогнепальну зброю без попередження. Є перелік випадків. І це досить широкий спектр випадків. От він підозрює, що у людини в кишені зброя, він вже може застосовувати вогнепальну зброю, рятуючи, приміром, своє життя, чи чиєсь інше. І куди ще можна розширити повноваження. Вчора я цей перелік зачитала в очі міністру, і він зі мною погодився, що розширювати вже ці повноваження поліції справді немає куди.
Публікація повного відео з камери поліцейських допомогла б дати точну оцінку дій патрульних?
Маляр: Я вважаю, що це не шоу і не концерт. Оприлюднювати ці дані просто небезпечно для слідства. Зараз вже є сумніви, скільки їх там було на місці, чи людина, яка підозрювана, знаходитися в лікарні, чи, може, ще хтось.
Підозрюваний — це колишній поліцейський з дуже серйозним кримінальним бекграундом. І якщо ви просто не полінуєтеся загуглити його ім'я та прізвище, то, окрім існуючих судимостей, ви побачите ще дуже багато потерпілих, які від безвиході пишуть в інтернеті. Вони зверталися до поліції, поліція відмовлялися відкривати провадження, взагалі приймати заяви. Тобто ми побачимо там багату кримінальну біографію. Я не вірю, що в правоохоронних органах про це не знали. Тому що коли людину приймають навіть як добровольця в добробати, які є зараз легалізовані, то все одно по ній збирають максимум інформації, вона проходить спецперевірки.
В мене питання до правоохоронців. Навіть якщо свідоцтво, яке йому видали, фальшиве, то його все одно видали правоохоронці. Людина знаходилася в розшуку. Якщо людина знаходилася в розшуку, просто призначаються негласні слідчо-оперативні дії, відслідковують, куди мама йде і передає це свідоцтво, і його затримують. Тобто жодної проблеми затримати цю людину не було. Людина і не переховувалася. Тому що він не поїхав десь в інший регіон України, він не виїхав за кордон. Він собі роз'їжджав по місту на авто спокійно з документами, як мусить бути. І саме з цього намагаються нас зрушити в інший бік якоїсь презумпції правоти. А насправді головний акцент, ключовий в тому, що колишній поліцейський застрелив діючих поліцейських.
ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ — ГОНИТВА ЗА «ЛАЙКАМИ» ТА «РЕПОСТАМИ» У СОЦМЕРЕЖАХ
Як ви прокоментуєте процес звільнення суддів у парламенті?
Охотін: Очевидно, що зараз багато хто з депутатів хоче взяти значок за звільнення суддів через те, що через півтора місяці вони будуть звітувати. Особливих досягнень немає. Я засуджую те, що дехто із депутатів так званих демократичних також кнопко давив, тому що це ставить під легітимність дуже багато процедур, і така погоня за «лайками» і «репостами» несе політичні та юридичні загрози державі.
Маляр: Про це депутати вчора і говорили: що ми робимо, ми призводимо, що Європейський суд їх поновить. В Україні такі прецеденти є. І хто знає, можливо, вони навмисно роблять так, щоб поновитись, адже поки по всім процедурам вони поновляться, буде вже інша ВР, тому ці відповідати вже не будуть.
Це ще може бути політична гра. Вже було зрозуміло для президента, який ініціював це голосування, що не набереться достатня кількість депутатів для того, щоб безпроблемно пройти рубіж в 226 голосів. Відповідно, на половині прізвищ частина пропрезидентської фракції видаляється із залу і просто перестає голосувати. Як говорять інші депутати — для того, щоб не голосувати за суддів, наближених до президента, або тих, що сповідують однакові з ним цінності. Всі президенти намагались зробити судову владу ручною, тому що тоді ти собі забезпечиш всі майнові рішення, тобто переділ майна суттєвого — це підприємства, величезні наділи землі, будівлі. Владі вигідно зробити ручною судову владу.
Охотін: Вчора у ВР літав дух цинізму і дух інфантилізму, тому що з точки зору Банкової і Порошенка, було зроблено все можливе, щоб мало депутатів було на місцях. Партії Майдану показали, як група БПП, так і інші депутати, замість холодного юридичного підходу за ці два роки грались в якісь істерики, лозунги тощо.
Маляр: Виносили ті ж самі рішення: одних звільнили, інших залишили. Це абсурд. Президент переклав відповідальність, по суті, на депутатів в останній день, тому що він сам міг би долучитись до звільнення.
Охотін: Я вважаю, що суддівська каста має всі елементи політичної сили, хоч ніде вона не формалізована, тому що це люди, які бачать свій спільний інтерес. Вони добре відстоюють себе і в плані зарплат, і в плані свого захисту. Якраз ця реформа є зразком відстоювання такого інтересу. Дійсно, з'являється такий «дашок», який буде захищати їх. Фактично, це є окрема каста, і поки що громадського механізму протидії я зовсім не бачу, тому що всі ці громадські ради у нас досить кумедно, на жаль, працюють.
Після реформи дійсно судова гілка влади стане незалежною, як це обіцяли в Адміністрації президента, або просто звужується коло людей, які можуть впливати, парламент відсунули від цього процесу?
Охотін: На мою думку, так, не стали незалежними, швидше, сталась інкорпорація і взаємні гарантії виконавчим керівництвом держави, архітекторами Банкової, скажімо так, і між суддівським класом, на який можна покладатись у виконанні своїх задач.
Вища рада юстиції йде в майбутньому в Вищу раду правосуддя, тобто ті ж самі люди під іншою назвою — до 2019 року.
Маляр: Власне, в цьому і проблема, в цьому була мета такого хитромудрого законодавства, таких перехідних положень, всіх цих нюансів, щоб скріпити владу президента над судовою гілкою. Я хочу сказати, що не існує в ідеальному розумінні незалежної судової влади в жодній країні світу, тому що судова влада транслює волю вищої влади, тому що вища влада встановлює законодавство і суди це обслуговують і суди не можуть бути незалежними від волі влади. Питання у ступені незалежності. Якщо ми говоримо про цивілізовані країни, то суди незалежні у вирішенні побутових звичайних проблем громадян, і звичайні громадяни не відчувають ні корупції, ні упередженості з боку судів. В Україні ступінь залежності суддів є і на побутовому рівні. В цій реформі є свій певний позитив, тому що доступ до суддівських посад мають люди, які не мали до цього суддівського досвіду. Мінус — це те, що, по суті, президент буде відповідальний за судову владу. Це корупційна норма, так не може бути, з іншого боку, я, наприклад, готова президенту делегувати відповідальність за все — і за судову владу, і Кабмін нехай призначає, тільки нехай потім відповідає за це, а не просто узурпувати всю владу, багатіти, а вся країна бідніє.
Луценко виступив з заявою, що необхідно підсилити повноваження Генпрокурора, дати можливість розподіляти, хто буде займатися розслідуванням тих чи інших антикорупційних справ. Ви згодні з головою ГПУ?
Охотін: МВС хоче більше, з іншого боку — ГПУ, з третього боку — НАБУ. І ми будемо бачити гарні інформаційні приводи, буде чинитись тиск.
Маляр: Те, що сьогодні намагається пропрезидентський прокурор взяти більше повноважень, це продовження політики самого президента. Вони намагаються сьогодні сконцентрувати всі повноваження в руках одних людей.