fbpx

Чим може обернутися для Зеленського справа Софії Федини та Марусі Звіробій

В Україні вперше може з'явитись вирок за погрозу вбивством президенту. 

Справа "Звіробій/Федини" цікава тим, що має дві площини – кримінально-правову та політичну.  

Власне, це і ставить президента Зеленського у дуже незручне становище, бо, як не вчини, все одно пошкодуєш. 

З одного боку погрози, образи, неповага до президента мусять піддаватись осуду, з іншого боку – імідж президента може втратити більше від притягнення цих осіб до відповідальності, аніж від їхнього вчинку. 

Свого часу такі втрати зазнали і Янукович, і Порошенко. Адже засудження осіб, які малювали трафарети з обличчям, схожим на Януковича, з червоною плямою на лобі, та особу, яка під час акцій протесту розірвала портрет Порошенка, стало приводом для численних жартів та критики.

У прийнятій редакції закон "про кастрацію педофілів" зашкодить жертвам

Рада прийняла закон "Про посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітнього чи неповнолітньої і особи, яка не досягла статевої зрілості".

Він зашкодить жертвам сексуального насильства та грубо порушує фундаментальні права людини, Конституцію та міжнародні норми.

Тепер все по полицях.

"Капкан Штайнмайєра" або ціна миру для України

Не секрет, що російські інформаційні операції є частиною війни проти України. Інформаційна зброя ефективніша за військову, дешевша та дозволяє захопити територію противника без знищення інфраструктури та почасти зробити це руками самої країни-жертви. 

Поява та закріплення у переговорному процесі словосполучення "формула Штайнмайєра" – це класичний приклад інформаційної спецоперації Росії, спрямованої на нейтралізацію негативного і скептичного ставлення українців до Мінських угод. 

Використання такого словосполучення для необізнаної людини справляє враження чогось нового у переговорному процесі. Прізвище німецького політика виконує роль політично нейтрального джерела цієї ідеї. 

Закон про реінтеграцію – багато галасу з нічого

Поданий президентом законопроект зі складною назвою "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" пожвавив інформаційний простір.

Скоріше не сам законопроект, а його скорочена для зручності назва – "Про реінтеграцію Донбасу".

Деокупація частини Донбасу – надто болюча і важлива тема, тож будь-яка згадка про це з боку влади одразу привертає увагу всього суспільства. Вочевидь, на це й розрахований законопроект.

Політичні та юридичні аспекти справи Савченко

У справі Савченко за підозрою у цілому ряді тяжких та особливо тяжких злочинів складно відокремити політичні аспекти від юридичних. Навіть подання Генеральної прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Савченко містить приховану за статтями Кримінального кодексу політичну позицію влади щодо подій на сході України.

Так, попри те, що законодавство України вже назвало речі своїми іменами, а саме: війну – війною, а так звані ДНР/ЛНР – окупаційною адміністрацією, у поданні продовжує фігурувати формула тероризму.

Охорона громадського порядку як тест для поліції та суспільства

Закон, що дозволяє звичайним громадянам брати участь в охороні громадського порядку, ухвалено ще у 2000 році. Але справжньої актуальності він набув лише під час Революції Гідності.

Тоді кияни були змушені захищатися від масового розгулу містом озброєних "тітушок", які вчиняли збройні напади та вбивства. Звичайні громадяни продемонстрували неабиякий потенціал об’єднання в протидії вуличній злочинності.

 Але такі події відбувалися вперше, вони не є українськими буднями. Потреба такого об’єднання виникла за повної бездіяльності поліції, коли її функції з забезпечення громадського порядку взяли на себе звичайні люди.

Імпічмент: як маніпулюють думкою суспільства

Українці неодноразово гостро ставили питання імпічменту своїх президентів. Але жодного разу цю процедуру не було реалізовано.

Щойно в українському суспільстві починається обговорення імпічменту президента, воно завершується на тому, що в нас немає закону про імпічмент. Тобто інститут імпічменту Конституцією передбачений, але як його реалізувати – ніхто не знає. 

 Варто зазначити, що відсутність спеціального закону не зупиняла Верховну Раду, якщо була політична воля.

Приміром, коли у 2016 році достроково припиняли депутатські повноваження Миколи Томенка і Єгора Фірсова. Тоді обійшлися без прописаної законом процедури та керувалися безпосередньо статтею 81 Конституції. Хоча у самій статті йдеться про застосування спеціального закону.

Але щодо ситуації з імпічментом справа навіть не в цьому.

Закон про реінтеграцію – багато галасу з нічого

Поданий президентом законопроект зі складною назвою "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" пожвавив інформаційний простір.

Скоріше не сам законопроект, а його скорочена для зручності назва – "Про реінтеграцію Донбасу".

 
 Деокупація частини Донбасу – надто болюча і важлива тема, тож будь-яка згадка про це з боку влади одразу привертає увагу всього суспільства. Вочевидь, на це й розрахований законопроект.

Чи містять "плівки Саакашвілі" докази злочину?

У вівторок, 5 грудня, генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що "Міхеіл Саакашвілі та наближені до нього особи проводили фінансування ініційованих ними акцій протесту, метою яких було захоплення державної влади в Україні і сприяння членам злочинного організованого угруповання Януковича-Курченка".

Таємниця слідства та презумпція невинуватості

Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, якщо такі дані ганьблять людину, є злочином. Але, з огляду на резонанс такої заяви, Генпрокуратура мусить надати суспільству інформацію, яка б переконливо свідчила про обґрунтованість підозр.

Пастка мирних ініціатив та мирних планів

Стан війни неминуче провокує суспільство на пошук шляхів її припинення. І попри те, що схема війни очевидна – є агресор, є вторгнення на територію суверенної держави, є окупація – рецепти припинення війни продукуються як сюжети в Голівуді.Насправді ж, сценарії завершення війни написані іншими війнами задовго до нашої.

Якщо узагальнити, то в нашій ситуації їх вийде лише два. Перший: Україна повертає контроль над своїми кордонами станом на 2013 рік. Другий: у результаті війни втрачає території.

Другий варіант може мати різні форми – наприклад, Крим і "молоді республіки" відійдуть під юрисдикцію агресора; або Крим залишиться агресору, а ОРДЛО будуть мати особливий статус, формально перебуваючи в складі України. Але в будь-якому випадку це – втрата територій. Тобто програш для України.