fbpx

Закон про реінтеграцію – багато галасу з нічого

Поданий президентом законопроект зі складною назвою "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" пожвавив інформаційний простір.

Скоріше не сам законопроект, а його скорочена для зручності назва – "Про реінтеграцію Донбасу".

 
 Деокупація частини Донбасу – надто болюча і важлива тема, тож будь-яка згадка про це з боку влади одразу привертає увагу всього суспільства. Вочевидь, на це й розрахований законопроект.

Пастка мирних ініціатив та мирних планів

Стан війни неминуче провокує суспільство на пошук шляхів її припинення. І попри те, що схема війни очевидна – є агресор, є вторгнення на територію суверенної держави, є окупація – рецепти припинення війни продукуються як сюжети в Голівуді.Насправді ж, сценарії завершення війни написані іншими війнами задовго до нашої.

Якщо узагальнити, то в нашій ситуації їх вийде лише два. Перший: Україна повертає контроль над своїми кордонами станом на 2013 рік. Другий: у результаті війни втрачає території.

Другий варіант може мати різні форми – наприклад, Крим і "молоді республіки" відійдуть під юрисдикцію агресора; або Крим залишиться агресору, а ОРДЛО будуть мати особливий статус, формально перебуваючи в складі України. Але в будь-якому випадку це – втрата територій. Тобто програш для України.

Фатальна обережність України та її наслідки у справі збитого МН17

Українська правда від 04.10.2016  Днями були оприлюднені результати першого етапу розслідування катастрофи малайзійського Боїнга над Донбасом у липні 2014 року.

Результати першого етапу розслідування

Висновки міжнародної спільної слідчої групи виявились напрочуд обережними, незважаючи на те, що винна сторона здається такою очевидною. Згідно з зазначеними висновками встановлено лише те, якою зброєю збили літака, звідки привезено зброю і звідки саме вівся вогонь.   Що ж до безпосередніх винуватців злочину – їх не було названо.

Є лише список підозрюваних зі 100 осіб, але його не розголошують, і обвинувачення їм планують висунути не раніше 2017 року.

Фальшива люстрація

Українська правда від 14.06.2016

На розгляді Конституційного суду нині знаходиться подання щодо неконституційності окремих положень люстраційного закону "Про очищення влади". В очікуванні рішення КС народні депутати наввипередки залякують зупинкою люстрації та народними протестами.

Дуже просто маніпулювати думкою суспільства, яке не читало текст закону. А відповідь на питання "хто провалив люстрацію" як раз знаходиться в самому законі. Чи можлива за діючим законом люстрація?

Якщо його уважно прочитати, то стає очевидно, що люстрація за нинішнім законом просто неможлива.

Подвійне громадянство – чи переважать національні інтереси України?

В Україні дедалі частіше вибухають скандали з приводу подвійного громадянства чиновників, олігархів, відомих і не дуже політиків. Майстри популізму збурюють суспільство вимогами про покарання таких осіб і навіть позбавлення їх громадянства України. При цьому свідомо замовчують, що вітчизняне законодавство не дозволяє реалізувати ні перше, ні друге. Але парламент не ризикує внести зміни до законодавства України, щоб з популізму перейти у практичну площину.

Спецконфіскація: черговий трюк чи юридичне невігластво законотворців?

"Рада прийняла закон по спецконфіскацію" – такими заголовками днями майоріли ЗМІ.За що ж насправді проголосували депутати? За зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів – а не за той законопроект, який містив конкретні прізвища одіозних чиновників, майно яких планували конфіскувати. Зміни, що пояснюють сутність спецконфіскації, тобто відповідають на питання, що це таке, – уже набрали чинності. Інша частина змін – щодо процедури застосування спецконфіскації, яка і є предметом запеклої дискусії, – поки що проголосована лише у першому читанні.Варто згадати, що вперше спецкофіскацію внесли до Кримінального кодексу ще за часів Януковича. З тією різницею, що тоді вона застосовувалась лише до засуджених осіб, а зараз у певних випадках конфіскувати майно можна буде до ухвалення вироку суду – у підозрюваних, обвинувачених та третіх осіб, які мали необережність набути майно у підозрюваного та обвинуваченого. 

Правова оцінка злочину залежить від того, хто зараз при владі

Опубліковано 03 грудня 2013 року на сайті Кореспондент. Події, що сколихнули цими днями Україну, можна тлумачити з різних боків – політичного, соціологічного, психологічного, історичного.  І щодо всіх цих аспектів  тлумачення можлива дискусія. Разом з тим, всі події підпадають під дію вітчизняного законодавства, і з цим  слід рахуватись, оскільки, незважаючи на емоції, врегульовувати конфлікт необхідно у правовій площині.  Звісно, її можна ігнорувати, нашому суспільству не звикати до цього, але Україна прагне бути частиною цивілізованого світу і  Президент, навіть після зриву підписання Угоди про асоціацію с ЄС, переконує нас у своїх проєвропейських намірах. То ж перший і основний крок всіх сторін конфлікту – діяти у межах закону.

Кому вигідно війну називати тероризмом?

Помилково встановлений діагноз може призвести не лише до ускладнень здоров’я, але й до смерті пацієнта.

Так само має значення юридична кваліфікація подій – АТО чи війна, адже на них розповсюджується абсолютно різне законодавство, учасники подій мають різний правовий статус, різні права та несуть різну відповідальність.

У політичних конфліктів власні закони

Сьогодні масово публікують статті, коментарі, роздуми щодо законності дій обох сторін політичного конфлікту. Я так само, як юрист, втягнута в цей колективний процес кваліфікації правопорушень.Основна помилка більшості шукачів ознак злочину в діях обох сторін конфлікту – ігнорування політичної складової.

Тероризм чи війна?

Останні місяці нас, 46-ти мільйонну націю, технічно шиють у дурні, перепрошую за прямоту. Бачте, "зелені чоловічки" та військова техніка в Криму не мали російських пізнавальних знаків, Росія не оголосила офіційно війну, та на Сході України немає бійців російської армії: "То яка ж це війна? Це – тероризм".